Не все гаразд у північному королівстві…

Російський бізнесмен Євген Пригожин звернувся до суду ЄС з вимогою видалити текст, який називає його як спонсора «ПВК Вагнера». - повідомляє сайт ORD

Справді, Рада ЄС в опис причин включення «ПВК Вагнера» до списку санкцій додала фразу, що групу «фінансує Євген Пригожин».
Санкції починають «ставити в стійло» російських бізнесменів. А для Пригожина, у якого бізнес, нерухомість та рахунки знаходяться за кордоном – це дуже чутливе питання.

Плюс є ще кілька факторів, які дуже понизили рейтинг Пригожина як постаті, наближеної до Путіна.
По-перше, між міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, який зараз є фаворитом Путіна та Євгеном Пригожиним існує давня ворожнеча, яка останніми роками переросла в неприховану огиду один до одного.

По-друге, у лавах Вагнера також відбувається «непонятка»: Пригожин офіційно від них відмовився, у Міноборони РФ вони не значаться...

ПВК «Вагнера» є закритою військовою організацією, яка має свій полігон у Краснодарському краї. Майбутніх «співробітників» компанія вербує, зокрема, і в місцях позбавлення волі.

Будучи за фактом військовими, офіційно співробітники приватних військових компаній не належать до структур Міноборони РФ. Це дозволяє російській стороні стверджувати, що військовослужбовці РФ не беруть участь у наземних бойових діях на території ТОТ Донбасу та Сирії, хоча «вагнерівці» зазнають у боях із ІДІЛ серйозних втрат.
Але для Росії це не люди і рахунок втрат ніхто не веде, на їхнє місце прийде нове «кримінальне м'ясо». Адже росіян, що погрузли в численних кредитах, заманюють на таку роботу пристойним заробітком і обіцянкою вибачити всі виплати за іпотекою родичам, якщо герой повернеться додому в дерев'яному ящику.

До сьогодні вагнерівці на Донбасі засвітилися: 13 червня 2014 року, групою «Вагнер» знищено важкий військово-транспортний літак ІЛ-76, внаслідок цього загинуло 49 українських військовослужбовців; штурму Луганського аеропорту у 2014 році та під Дебальцевим у 2015 році (під час штурму Луганського аеропорту загинуло 15 найманців, а під Дебальцевим – 21); решта їхнє застосування включало гібридну війну, постачання зброї, спецзагін та військову підготовку для підтримки місцевих ополченців, а також «профілактичне виховання» неблагонадійних ополченців.
За останні роки війни з Росією українська армія виробила свою тактику, отримала військового досвіду і з підтримкою західних країн стала однією з наймогутніших армій Європи.

Так що побоювання вагнерівців не є безпідставним: у їхнього годувальника Пригожина величезні проблеми в бізнесі, у відносинах з Шойгу та з Путіним; фінансування їхньої діяльності примарне (для Міноборони РФ вони злочинці), а іншим просто не потрібен такий зброд; і воювати з місцевими ополченцями в Лівії, Судані та Малі - це не те саме, що підготовлена, озброєна, могутня українська армія.

Будь-які наміри північної у бік України матимуть найсерйозніші наслідки для Росії та її армії.