Хоббі та дозвілля
Чи ефективний метод Монтессорі
Відомі політики, винахідники і митці казали про переваги навчального методу Монтессорі - але чи витримує він перевірку наукою?
Коли ми дивимось на багатих і знаменитих людей, завжди виникає спокуса знайти секрет їхнього успіху. Як гадаєте, що спільного між відомою американською кулінаркою, письменником Габріелем Маркесом, співачкою Тейлор Свіфт і засновниками Google Ларрі Пейджем і Сергієм Бріном? Ці питання розкрили BBC News Україна.
Всі вони у дитинстві відвідували школи Монтессорі. У США, насамперед у галузі культури і технологій, давно помітили вплив цієї системи освіти на майбутнє дитини.
Але роздуми про метод Монтессорі виходять далеко за межі сучасної Америки. Лідер боротьби за незалежність Індії Махатма Ганді описував, як діти, навчаючись за допомогою цього методу, "не відчувають тягаря навчання, адже засвоюють усе в процесі гри".
Індійський поет, лауреат Нобелівської премії Рабіндранат Тагор створив мережу шкіл Монтессорі, щоб навчити дітей творчо самовиражатися.
Але чи працює цей метод насправді?
Минуло понад століття з того часу, коли італійська лікарка і педагог Марія Монтессорі розробила свої знамениті принципи, які заохочували дітей до самостійності з раннього віку.
Її життя - це надихаюча історія феміністки, яка наважилася кинути виклик фашистському режиму в гонитві за своєю мрією. І тепер у світі, за деякими оцінками, існує щонайменше 60 тисяч шкіл, які використовують метод Монтессорі.
І тим не менш про переваги освіти за методом Монтессорі досі палко сперечаються. Частково це пов'язано з тим, що провести такі наукові дослідження досить складно, а наявні дослідження жорстко критикують скептики.
Лише нещодавно науковці змогли розв'язати деякі ці проблеми, і їхні висновки стануть інтригуючим матеріалом для вчителів, батьків, учнів — і взагалі для всіх, хто зачарований гнучкістю дитячого розуму.
Гра з хлібними крихтами
Монтессорі народилася в невеликому італійському муніципалітеті К'яравалле в 1870 році в родині прогресивних батьків, які часто спілкувалися з провідними мислителями та вченими країни. Це освічене сімейне середовище дало Монтессорі багато переваг перед іншими дівчатами того часу.
"Мати допомогла їй ухвалити деякі важливі рішення, як-от вступ до технічної школи після того, як вона отримала початкову освіту", - каже Еліде Тавіані, член ради директорів Національної опери Монтессорі в Римі, організації, заснованої Монтессорі для дослідження та просування її методів навчання. Підтримка її батьків також виявилася важливою для її рішення вивчати медицину, в якій тоді домінували чоловіки.
"Сім'я Марії Монтессорі завжди була дуже чутливою до соціальних проблем", - додає Тавіані, як-от боротьба за жіночу емансипацію, яку Монтессорі продовжить у дорослому віці.
"Вона була справжнім орієнтиром для жінок тієї епохи".
Дітей заохочують робити все самостійно.
Незабаром після закінчення навчання у 1896 році Монтессорі почала працювати асистентом у психіатричній клініці Римського університету, де вона опікувалася дітьми з труднощами у навчанні.
Кімнати в лікарні були порожні, лише з кількома предметами меблів.
"Одного разу вона виявила, що діти захоплено граються з хлібними крихтами, які впали на підлогу", — розповідає Кетрін Л'Екюєр, дослідниця психології та освіти в Університеті Наварри в Іспанії, яка написала книгу про метод Монтессорі.
"Тоді їй спало на думку, що деякі розумові розлади можуть бути пов'язаними із зубожінням".
Маючи відповідні навчальні матеріали, цих та інших дітей можна навчити, підсумувала Монтессорі.Вона розробила новий метод навчання, в основі якого - оптимальна стимуляція у чутливі періоди дитинства.
Згідно з цим методом, усі дидактичні матеріали мають відповідати розмірам дитини і привертати увагу всіх її почуттів. Кожній дитині слід дозволити вільно рухатися та діяти, а також використовувати свої творчі здібності та навички вирішення проблем. Вчителі взяли на себе роль гідів, які підтримують дітей без примусу та контролю.
Монтессорі відкрила свій перший Casa dei Bambini, Будинок для дітей, у 1907 році, і незабаром він породив багато інших. З часом вона також налагодила зв'язки з провідними освітянами світу, серед яких був і Ганді.
На подив, коли фашисти прийшли до влади в Італії у 1922 році, вони спочатку прийняли її рух. Але невдовзі вони виступили проти акценту на свободі слова дітей. За словами Тавіані, цінності Монтессорі завжди полягали у повазі до людей та "правах дітей і жінок. Але фашисти хотіли використати її роботу та її славу".
Переломний момент настав, коли фашистський режим намагався вплинути на зміст навчання у школах, і в 1934 році Монтессорі та її син вирішили залишити Італію. Вона повернулася на батьківщину лише у 1947 році, і продовжувала писати про свій метод і розвивати його до самої смерті в 1952 році, у віці 81 року.
Відповідальні діти
Сьогодні існує багато різних видів шкіл Монтессорі, не всі з яких визнає Опера Монтессорі, але деякі фундаментальні принципи залишилися недоторканими. Один із них полягає в тому, що вчителі є лише порадниками, які заохочують дітей виконувати завдання з якомога меншим втручанням дорослих.
"Наші діти вчаться самоконтролю, - каже Міріам Ферро, директорка школи Монтессорі в Палермо, яка приймає дітей від перших кількох місяців до шестирічного віку.
Деякі предмети у школі схожі на ті, що викладають у звичайних навчальних закладах, наприклад, математика і музика. Але є також група дисциплін під назвою "практичне життя", які походять від ідеї Монтессорі про дитячу автономію.
На цих уроках діти виконують практичні завдання з реального життя, наприклад, розносять напої однокласникам. З міркувань безпеки вчителі беруть на себе відповідальність за кип'ятіння води, але діти грають активну роль у прибиранні на столі, а потім пропонують напої іншим. "Під час сніданку та обіду вони також самостійно по черзі накривають на стіл і обслуговують своїх однокласників", — каже Ферро.
Незабаром після закінчення навчання у 1896 році Монтессорі почала працювати асистентом у психіатричній клініці Римського університету, де вона опікувалася дітьми з труднощами у навчанні.
Кімнати в лікарні були порожні, лише з кількома предметами меблів.
"Одного разу вона виявила, що діти захоплено граються з хлібними крихтами, які впали на підлогу", — розповідає Кетрін Л'Екюєр, дослідниця психології та освіти в Університеті Наварри в Іспанії, яка написала книгу про метод Монтессорі.
"Тоді їй спало на думку, що деякі розумові розлади можуть бути пов'язаними із зубожінням".
Маючи відповідні навчальні матеріали, цих та інших дітей можна навчити, підсумувала Монтессорі.Вона розробила новий метод навчання, в основі якого - оптимальна стимуляція у чутливі періоди дитинства.
Згідно з цим методом, усі дидактичні матеріали мають відповідати розмірам дитини і привертати увагу всіх її почуттів. Кожній дитині слід дозволити вільно рухатися та діяти, а також використовувати свої творчі здібності та навички вирішення проблем. Вчителі взяли на себе роль гідів, які підтримують дітей без примусу та контролю.
Монтессорі відкрила свій перший Casa dei Bambini, Будинок для дітей, у 1907 році, і незабаром він породив багато інших. З часом вона також налагодила зв'язки з провідними освітянами світу, серед яких був і Ганді.
На подив, коли фашисти прийшли до влади в Італії у 1922 році, вони спочатку прийняли її рух. Але невдовзі вони виступили проти акценту на свободі слова дітей. За словами Тавіані, цінності Монтессорі завжди полягали у повазі до людей та "правах дітей і жінок. Але фашисти хотіли використати її роботу та її славу".
Переломний момент настав, коли фашистський режим намагався вплинути на зміст навчання у школах, і в 1934 році Монтессорі та її син вирішили залишити Італію. Вона повернулася на батьківщину лише у 1947 році, і продовжувала писати про свій метод і розвивати його до самої смерті в 1952 році, у віці 81 року.
Відповідальні діти
Сьогодні існує багато різних видів шкіл Монтессорі, не всі з яких визнає Опера Монтессорі, але деякі фундаментальні принципи залишилися недоторканими. Один із них полягає в тому, що вчителі є лише порадниками, які заохочують дітей виконувати завдання з якомога меншим втручанням дорослих.
"Наші діти вчаться самоконтролю, - каже Міріам Ферро, директорка школи Монтессорі в Палермо, яка приймає дітей від перших кількох місяців до шестирічного віку.
Деякі предмети у школі схожі на ті, що викладають у звичайних навчальних закладах, наприклад, математика і музика. Але є також група дисциплін під назвою "практичне життя", які походять від ідеї Монтессорі про дитячу автономію.
На цих уроках діти виконують практичні завдання з реального життя, наприклад, розносять напої однокласникам. З міркувань безпеки вчителі беруть на себе відповідальність за кип'ятіння води, але діти грають активну роль у прибиранні на столі, а потім пропонують напої іншим. "Під час сніданку та обіду вони також самостійно по черзі накривають на стіл і обслуговують своїх однокласників", — каже Ферро.
Монтессорі вірила, що за допомогою правильних матеріалів можна навчити усіх дітей
Денерво підозрює, що переваги методу полягають у тому, що діти беруть на себе лідерство у навчальній діяльності з раннього віку, а також шукають власні рішення проблеми та вчаться на своїх помилках. Усе це має сприяти більш гнучкому мисленню.
Чи матимуть ці переваги усі випускники шкіл Монтессорі? Деякі дослідники кажуть, що це важко стверджувати, тому що переконливих доказів таких переваг у тривалій перспективі немає.
Денерво налаштована більш позитивно: враховуючи результати своїх дослідів, вона вважає, що освіта Монтессорі може допомогти людям досягти успіху у творчих галузях.
"Коли ти вчишся у школі, ти будуєш архітектуру свого розуму", — каже вона. Логічно припустити, що люди, які навчилися бути мотивованими, гнучкими та співпрацювати з іншими в юному віці, мають переваги в подальшому житті, каже вона.
Бренд Монтессорі
Якими б не були справжні переваги методу, в його центральній ідеї, безперечно, є щось привабливе. Ідея самостійного дитинства, вільного від тиранії традиційної освіти, знайшла багатьох прихильників у світі. Марія Монтессорі невтомно просувала свій метод, а її наступники продовжували поширювати його світом.
За іронією долі, однак, багато сьогоднішніх шкіл, які носять ім'я Марії Монтессорі, лише частково дотримуються її методів. Це тому, що ім?я Монтессорі не є торговою маркою. Хоча у різних країнах існують офіційні заклади Монтессорі, які пропонують навчання та акредитацію вчителів, школам не обов'язково використовувати це у своїй рекламі.
"Дедалі важче знайти автентичну освіту Монтессорі", — каже Кетрін Л'Екюєр, яка стурбована тим, що деякі школи можуть в реальності не дотримуватись принципів автономії дитини чи тривалості навчальних сесій. А все це може вплинути на результати.
Відсутність узгодженого застосування методу також пояснює, чому його ефективність оцінюють так по-різному і часто не помічають переваг перед іншими освітніми системами.
Утім, багато хто визнає, що рух Монтессорі потребує адаптації до соціальних і технологічних змін. Наприклад, електронні пристрої та їхні численні способи використання в освіті - Марія Монтессорі не могла про це написати.
Утім, переконливим свідченням досягнення Монтессорі є те, що через понад 100 років після того, як вона відкрила свою першу школу, педагоги все ще сперечаються про її метод, а дослідники намагаються вивчити його ефективність. А з огляду на нещодавні привабливі результати, дискусії про метод Монтессорі продовжуватимуться.
