Підтримувати здоровий сон під час війни — завдання із зірочкою навіть для цивільних. Що вже й казати про тих, хто знаходиться на передовій та/або в місцях активних бойових дій.

Утім, тривалий дефіцит сну має негативний вплив на здоров’я й може призвести до зниження фізіологічних та психологічних якостей людини. 

Про це йдеться в брошурі "Чому турбота про сон важлива під час війни та як робити це правильно", яку опублікувало Міністерство охорони здоров’я. 

Військові потребують сну не менше, а подекуди й більше, ніж середньостатистична доросла цивільна людина. Утім, часто мають його дефіцит. 
 

Дефіцит сну може сприйматися несерйозно у військовому середовищі й підживлювати "культуру неспання". 

Тривале неспання або так званий "сонний борг" може проявлятися у симптомах: 

• зниженні концентрації уваги, фокусу, пам’яті, швидкості реакції на подразник; 
• емоційних змінах; 
• появі дратівливості;
• відчутті фізичної слабкості; 
• треморі кінцівок; 
• підвищенні загальної кількості помилок при фізичній та інтелектуальній діяльності.

"Існує обґрунтоване порівняння, що депривація (доба й більше без сну) має ефекти схожі на алкогольну інтоксикацію. Уявіть людину у стані сп’яніння за кермом автомобіля. Вона може бути небезпечною як для себе, так і для оточення", – пишуть в брошурі.  

У МОЗ пояснили, що під час війни можна спати "із запасом", якщо немає можливості спати одним нічним блоком. Водночас такий метод не рекомендований для спання у мирний час.  

Якщо режим сну часто порушується, лікарі радять протягом доби отримати три типи світлових сигналів у порядку: 

• яскраве холодне світло (умовно денне);
• тьмяне тепле світло як при заході сонця (умовні сутінки);
• відсутність освітлення (механічне закривання повік тканиною абощо). 

Також у МОЗ додають, що під час спання варто враховувати хронотип людини – індивідуальні особливості, що впливають на активність протягом доби. 

"Переважна частина людей належить до різних відтінків проміжного хронотипу... Проте представники/ці крайніх хронотипів (умовні "жайворонки" та "сови") можуть мати додаткові проблеми з самопочуттям", – йдеться в довіднику. 

Над брошурою працювали: кандидатка біологічних наук Ольга Маслова, бойовий медик Олексій Божко та військовий психолог Олексій Карачинський.