Всі батьки дуже засмучуються, коли їхня дитина віддаляється від них. Що робити в таких випадках? Як зробити, щоб дитина слухала батьків, коли ситуація виходить з-під контролю?

Непросте завдання - виховання дітей, тому що цей процес спрямований на формування характеру і поведінки дитини. Але іноді батьки просто втрачають терпіння. Не існує ідеального методу виховання дітей, пам’ятайте це! Батьки вчаться методом спроб і помилок. Хороші батьки постійно вдосконалюють свої батьківські навички і ніколи не вважають себе досконалими. Вони усвідомлюють свою недосконалість і не засмучуються через це. 

Немає ідеальних батьків або ідеальних дітей. Ваш милий і чемний малюк, якому ви недавно співали колискові перед сном, тепер впадає в істерику і виводить вас з терпіння. Тим не менш, варто пам'ятати, що діти не поводяться погано, тому що вони ненавидять вас, ваша дитина просто росте і розвивається.

У школі дитина дотримується правил, і будинок залишається для неї єдиним місцем, де можна проявити свою волю. Самостійність - нове для неї явище, і вона досліджує його. Цей етап розвитку дитини може здатися нестерпним для батьків. Але дотримання певних правил може зробити такий процес набагато простішим.

Проявіть творчість, коли навчаєте дітей

Якщо ви не проявите хоча б трішки гумору, виховання перетвориться на суху математику.  Веселощі зроблять процес навчання  приємнішим як для дитини, так і для батьків.

Навчання дитини в веселій манері наслідуючи персонажів мультфільмів, або весело танцюючи, створює гарний настрій і спонукає дітей слідувати вказівкам батьків. Діти насолоджуються маленькими іграми, як частиною своєї повсякденної діяльності. Наприклад, звичайна чистка зубів перед сном сподобається дитині більше, якщо ви складете з нею пісню про це. Також добре, якщо ви робите забавні гримаси, коли чистите зуби. Прояв креативності в повсякденній діяльності допоможе вам уникнути щоденних дитячих істерик.

Стійте на потрібному рівні під час навчання

Коли дитина погано поводиться, найчастіше батьки  стоять над нею і сваряться. Дорослі повинні розуміти, що дитина може злякатись сердитого дорослого, який більший за неї. Дитина зосереджується не на тому, що ви говорите, а на тому, як виглядаєте. Тому важливо опуститися на рівень очей дитини і тільки потім говорити.

Уважно вислухайте дитину

Самий швидкий спосіб привернути дитячу увагу - сісти поруч, показати, що вам зручно. Якщо хочете, щоб дитина почула вас, будьте спочатку уважним слухачем. Якщо дитина розповідатиме, що робила протягом дня, будьте до цього уважні.  Потрібно залишити всі свої заняття, якщо дитина хоче показати вам щось, над чим довго працювала.

Поважайте свою дитину

Проявіть повагу до дитини, якщо хочете, щоб вона шанувала вас.  Діти вчаться спостерігаючи за тим, що відбувається навколо, тому ставтесь до оточуючих так, як ви хочете, щоб вони ставились до вас. Коли дитина приходить до вас з запитанням, зверніть на неї увагу, подивіться їй в очі та дайте відповідь. Це вам допоможе пояснити дитині, що коли ви звертаєтесь до неї, вона має відволіктись від своїх справ і звернути на вас увагу.  Також вона буде знати. що потрібно вас обов’язково вислухати, і це не обговорюється.

Обговорюйте погану поведінку і її наслідки наперед

Важливо чітко домовитися з дитиною, яка її поведінка є неприйнятною і які наслідки виникнуть в цьому випадку. Наприклад, якщо дитині дозволено грати в комп'ютерні ігри протягом години, закінчити гру вона повинна без будь-яких суперечок через годину. Якщо дитина порушить угоду, наслідком буде заборона на гру в комп'ютерні ігри на деякий. 7-8-річній дитині буде важко не грати весь день, але підліток може утриматися від гри протягом тижня або двох.

Не заперечуйте емоцій дитини

Заперечуючи емоції дитини, ви можете спантеличити та дуже засмутити її.  Коли дитина плаче. як дідусь і бабуся йдуть з гостювання додому, ви не маєте говорити:” Досить плакати!” . Ви повинні розуміти, що дитина засмучена. Краще втіште її такими словами:"Я знаю, що тобі сумно, але бабуся і дідусь повернуться до нас незабаром".

Ні крику на дитину

Не підвищуйте голосу до дитини, коли говорите їй вимкнути телевізор, чи йти вечеряти.  Почекайте, якщо вона чимось зайнята. Наполягаючи, щоб дитина припинила всі свої справи негайно,ви завдаєте дитині стресу.  Поважайте заняття дитини.

Будьте наполегливі 

Відстоюйте свою точку зору - це один з елементів у вихованні. Не змінюйте свого рішення. Дотримуйтесь свого слова. Якщо сказали :”Ти не підеш на двір, поки не повчиш уроки”, так має і бути. Уникайте ситуацій, коли інший з батьків порушує вашу обіцянку, таким чином ви втрачаєте авторитет в очах дитини.

Дотримуйтесь слова, якщо пообіцяли щось дитині. Недотримання обіцянок зменшує довіру до вас.

Не виніть дитину 

Не критикуйте характер дитини. намагайтеся виправити його. Якщо дитина один раз отримала погану оцінку в школі, не звинувачуйте її в цьому, а допоможіть розібратись, чому так вийшло.  Якщо ви будете вирішувати проблеми разом, це позитивно відобразиться на вашій дитині.

Вибачайтесь та дякуйте дитині

Коли дитина щось робить неправильно, ми чекаємо від неї вибачення.  Але важливо самим вибачатись тоді, коли ви не праві. Якщо ви звинуватили дитину в тому, чого вона не робила, попросіть за це вибачення. Так дитина буде знати, що потрібно вибачатись. Також не забувайте дякувати дитині.

З серйозністю ставтесь до дитини

Поважайте думку дитини. Недостатньо вислухати її. Звертайте увагу на те, що подобається вам в дитині, а що ні. Якщо дитині не подобається якийсь гурток чи заняття - не заставляйте її цим займатись. Діти часто фантазують, але важливо перевіряти факти, а не легковажити дитячі слова.

Давайте альтернативу

Коли щось заборонили дитині - дайте альтернативу. Хороша альтернатива допоможе дитині легко перенести відмову. 

Заохочуйте дитину

Для дитини однаково важливі дисципліна та заохочення. Але є тонка межа між підкупом та заохоченням. Підкуп дається під натиском, а заохочення - добровільно. 

Заохочення не передбачає купівлю чого-небудь або надання привілеїв, які можуть зіпсувати дитину, а покликане її мотивувати. Наприклад, ви можете сказати дитині: «Якщо ти швидко прибереш у кімнаті, увечері ми подивимося твій улюблений фільм».

А якщо ви купуєте дитині іграшку, тільки тому,щоб дитина припинила істерику, ви робите тільки гірше як для себе, так і для дитини, адже не завжди у вас буде можливість купити те,що вона просить, а їй буде складно зрозуміти відмову.

Це лише загальні поради, як допомогти дитині почути вас. Все інше приходить з часом. Головне, ставтесь до дитини як до особистості. Слухайте, поважайте і любіть її.